Где можно купить наркотики Ивангород COCAIN Alpha PVP Меф мяу мяу Гашиш МАРИХУАНА

Ебаный мир наручников и закладок, братан! Что за день был... Решил я, типа, взять свою жизнь в руки и пойти работать в офис, а не только колоться и закладки отхаркивать, как положено настоящему наркоману-рэперу.

Обещали, типа, хороший доход, но никто не предупредил, что в офисе сотни глаз будут так блять жестко на тебя нюхать. Им только повод дай, чтобы проебаться весьма нелегален, а нюхал я не только запахи, но и таблеточник самый настоящий. Тебе кажется офис – это чистейшее место, а ты хуяк – тебя тут разделывают на части, словно порошок на микстейпе, да черт возьми!

Перерывы на обед – это было единственное время, когда я мог позволить себе сделать внутривенное введение своей любимой хуйни. Как я вспомню эти дни, от блять лаптопа до каблука, я просто говна приходил. А потом однажды, в это ядреное начало декабря, мой человек, зовут его Вадимчик, предложил мне новый кумар – кетамин. Я чую, ты про него слышал, брато, это супер acid, вот герой, на котором можно отдохнуть, словно косяк под звуки музыки.

Так и случилось – я купил пару граммов этого говна, а когда на работе затихли все, я стал нюхать его прямо с этого жирного ключа, прямо на своем рабочем месте. Братан, я словно попал в параллельную вселенную. Все начало выглядеть иначе, как будто я окунулся в облака паршивого порошка.

На второй день работы в хламину, я решился взять дозу чуть побольше, чтоб себя прокачать, но брат за копейки дал левак, и я словно подушка от может быть кокаина подсел. От этого закладка, братан, я как пиздец улетел, и меня просто не было на работе целую неделю! Сидел дома, кайфовал, думал о том, какой я деградант.

Но, братишка, мы с того похода не учимся – купил я новую закладку, и в следующий понедельник, как только шахта начала выплевывать людей, я опять решил вкачать мой офисный мультиверсум. Но, увы, когда зарубишься до пиздеца, все становится еще более мутным. Ко мне начали подкатывать коллеги, спрашивая, что со мной не так. Вроде убил их все вопросы и говорил, что все ок, но они прекрасно понимали, что я вгрыз в план, и это был не дурман от марихуаны.

А вот в пятницу наступило жесткое ку-ку – шефка пришла ко мне и сказала, что если я не соберусь, они уволят меня. Херово, братан, когда вмотаешься в серьезный бизнес и понимаешь, что тебе не место в этом мире. Отбился от работы, забрал свои последние закладки и стал ковыряться в своем студио.

В результате, братан, похандрил я пару дней, а потом решил, что наркомания и рэп – это та ебучая связка, которая уже не сыграет в мою пользу. Но в первую очередь я должен сдохнуть от хламину, но это уже другая история, братан.

Але, ваще, чую, що з вами сьо я мітаться буду вайбом! Тут я вам розповім, як я зібралась і закладки поставила, живчикам! Ха-ха!

Отак сиджу я одного дня в під'їзді, повненька пачечка геро у кишені, ще грошей у кишені не зосталось, а розпорядок сьогодні лютував. Глянула я в дзеркало, а там мене по-своєму глузуюче гризло – чорні круги під очима, нездоровий колір шкіри, виглядала я, м'яко кажучи, не презентабельно. І тут, як на зло, замітала на дорозі ті дурні студенти, всі з вайбом, на них і горе в печінку, і голіву не болить, і ще й дзеркала у них не розсипаються!

Вирішила я взяти судьбу в свої руки і думаю: чому б не покурити шишки марихуани? Дурні не тільки втрачають голову через трубку, а й від шишок – телепортуються до інших галактик!

То я пішла в шукацьки закладок. Поки їхала вдоволена по місту, думала я, як бути, адже я ще ніколи не куряла шишки. Але всіму свій час, я ж не розумниця з віджетами. Отак дійшла я до ділового центру, де наїжачка стайка з герами обрабувала. Я лізу туди, як Друга світова війна, і думаю собі, кораул, кораул, але мені на зустріч виходить чувак, весь в темному із розчіскою в бічині. Виявляється, це метчик в діло. Я вінувала йому своє побажання і показую гроші. Він усміхається, я так усміхаюся, що аж гризло іскриться!

Але він не шарить, що мені за шишки покупати, і тому ми пішли обдолбатися в кафе, щоб порадитися. Я сиджу, дивлюся на його шкірніцах, мию хлібом руки, тримаючи в руках меню, а він мені такий: “На фоловер порадиш?”. Я нічого не розумію, але кажу: “Окей, давай на фоловер”. Замовив він все, що треба, я замовила все, що треба, і почали сидіти, жувати, пити чай.

Сиджу я така в кафе, обдолбана я, глини галюциногенної, аж бачу в свої очі, що стіл мене чорний вежникобитник хоче з'їсти. Кажу метчику: “Ти теж чорні вежникобитники бачиш?”. Він відмовляється, а говорить, що бачить зайців. Ха! Я кажу йому: “Дебілизм, мій друже, зайців не буває, є тільки чорні вежникобитники!”. Він мені посміхається і каже, що хоче курнути і взагалі.

Ми виявляємося в якомусь парку, де уже темно й страшно, а вимикачів не видно. Метчик виходить з рюкзаком, а я йому такий: “Що ти з рюкзаком зробив?”. А він мені: “Сам купила, сам пливи!”. Знайшовся в мене рюкзак, а в ньому шишки марихуани! Оля-ля! Як я раділа, що скінчилось мучення. Ми закурили шишку через трубку, затянулись і відразу гризло стало зелене, а квадратними очима все бачить!

Сиджу в кущах, а переді мною гігантський гризло. Я дивлюся на нього, а він дивиться на мене, і так сидимо, поки не відрубаємося. Вайб нас був рожевий, одно слово, ну-ну.

Але мій настрій вийшов із червоного пластику, коли я згадала, що було ще одне покликання! Мені треба було зібрати стекловату, щоб зробити сахарну вату. Бо навіщо купувати, коли можна самому зробити, вірно? А от де її брати, не знала я, бо в магазинах такого нема. Тут метчик мені каже, що знає, як зібрати стекловату з вікон. Хлопець хоч і метчик, але цікава в нього інформація. Взяли ми купу пляшечок, рукавички резинові, і почали зібирати стекловату. Ми обходили будинки, якась тітка перед прибиранням уподобала викидати вікна разом з будинком. А ми там, сімранізуючі, заростені віконами, які їм зрішта були в дошку по вуха!

Після героїну-шампанського, авантюр зі стекловатою, я так обдолбана була, що відрубаюся одразу, як зирну в ліжко. Але перед сном я згадую себе сумна, що шишок стало не залишилося, але сахарну вату я зробила! І нажаль, якась половинка ліжка мене насвистує і каже: “Та й зробила б ти щось корисне, замість цього дурниць!”. Взагалі історія, історія...